Травництво як невід’ємна частина дністровської культури
Береги Дністра протягом року вражають багатством кольорів: від традиційного зеленого, жовто-гарячого, багряного до синього та фіолетового. Усе це тому, що через регіональні кліматичні особливості тут завжди росла величезна кількість рослин, у тому числі лікарських. І в наш час на берегах древньої ріки можна знайти багато видів трав, коренів, квіток і плодів, які мають лікувальні властивості. Це фенхель, розторопша, ромашка, меліса, м’ята, ехінацея, валеріана, шавлія, звіробій, деревій, материнка, мати-й-мачуха, подорожник, пижмо, полин, глід, акація, мальва, чистотіл, кропива, дерен тощо.
Тому травництво для цієї території було одним із найпопулярніших ремесл. Це давнє народне мистецтво використання лікарських рослин для поліпшення здоров'я і лікування різних хвороб. Багато років тому, коли медицина ще не була достатньо розвиненою, люди зверталися до природи за допомогою у вирішенні своїх проблем зі здоров'ям. Поруч із травництвом, звичайно, було і знахарство.
Рослини, які росли на цій території, вважалися наділеними особливою цілющою силою, з них виготовлялись народні не лише лікарські засоби, а й магічні обереги. Так, в Бакоті і Студениці жінки робили «маковійчики» – хатні обереги із запашного різнотрав’я, яке збирали в середині серпня (Маковія було головним храмовим святом в Бакоті). У деяких селах Подністер’я жінки плели віночки з лікарських рослин і надівали на голову хворим дітям, які ще не ходили, іншою цікавою та доволі поширеною в цій місцевості була традиція «зашивати» молодятам запашне зілля перед весільною ніччю, щоб «сон не брав».
До речі, різноманіття кольорів рослин, які ростуть біля Дністра, а саме наявність синіх та фіолетових природніх барвників для виготовлення фарб, вплинула на яскравість палітри народного живопису, стінопису та вишивки дністровської культури.
Із 1957 року поблизу Бакоти діяв найбільший в радянському союзі радгосп «Колодієвський». Господарство було частиною Українського державного консорціуму «Укрфітотерапія» та займалося, як і 13 йому подібних, вирощуванням лікарських рослин для медичної промисловості держави. Затоплення берегів для будівництва каскаду Дністровських гідроелектростанцій знищило гектари родючих грунтів, радгосп збанкрутів.
Утім травництво і сьогодні є поширеним на берегах Дністра. Окремих носіїв народних традицій, на щастя, можна зустріти навіть в наші дні. Ці люди – жива спадщина регіону. А в Старій Ушиці Кам’янець-Подільського району Хмельницької області процвітає родинне виробництво Прудевусів, яке самостійно вирощує близько 50 видів лікарських рослин, а також закуповує сировину у людей із десяти навколишніх сіл, які займаються вирощуванням цілющих трав і збирають дикороси. Загалом виробництво акумулює на рік близько 30 тон сухої рослинної речовини, успішно здійснює виробництво чаїв, трав'яних та пряно-ароматних сумішів, фітозборів, а також трав'яних та ягідних лікерів.